12 грудня 1635 року за постановою сейму славетний флотоводець України Іван Сулима був страчений у Варшаві.
Іван Сулима очолював походи козаків Чорним і Азовським морем, знищення турецького флоту під Азовом і зруйнування Азовської фортеці. У 1635 році атакував польську фортецю Кодак і знищив гарнізон, що викликало народне повстання на Черкащині. Після Кодака, Сулима взяв Чигирин, Корсунь і Черкаси. Зраджений реєстровими полковниками, Сулима був виданий полякам. Під тиском Туреччини і Криму польський сейм розглянув ”персональну справу” Сулими і засудив його до страти. Учасник сейму литовський канцлер Альбрехт Станіслав Радзивіл записав у своєму щоденнику: „Сумним видовищем уявлялось це. Як змінюється фортуна: цей чоловік, що стільки раз підставляв шию ворогові, і ворожа рука його не тронула, – тепер мусив простягти шию катові”.