Про Інститут Військово-Морських Сил Національного університету “Одеська морська академія”

Інститут Військово-морських сил Національного університету «Одеська морська академія» – єдиний вищий військовий навчальний заклад України, який готує офіцерські кадри для національного флоту та Морської охорони Державної прикордонної служби.

Історія установи починається у 1937 році, коли в Севастополі було створено 2-е військово-морське училище, яке згодом було переведено до розряду вищих. В 1939 році його перейменували на Чорноморське військово-морське училище.

Пізніше йому присвоїли ім’я адмірала Павла Нахімова, який, за однією з версій, походив зі старовинного українського роду Нахимовських, заснованого соратником гетьмана Івана Мазепи.

В 1951 році на базі недобудованого та частково зруйнованого колишнього морського кадетського корпусу розпочинається будівництво та формування 3-го вищого військово-морського інженерного училища, надалі – Севастопольське вище військово-морське інженерне училище.

Доля цих навчальних закладів змінилася після відродження незалежності України. Наша держава має вихід до Чорного моря й критично залежить від морської торгівлі, тому з перших днів нового етапу державності виникло питання створення міцних та ефективних Військово-морських сил, які своєю чергою не можуть існувати без власного вишу.

19 серпня 1992 року Кабінет Міністрів України своїм рішенням об’єднав Чорноморське вище військово-морське училище імені П.С. Нахімова та Севастопольське військово-морське інженерне училище, створивши Севастопольський військово-морський інститут. Першим начальником його призначили контр-адмірала Віктора Макарова – видатного підводника, військового науковця, який одним з перших прийняв присягу на вірність українському народу.

8 жовтня 1994 року Севастопольському військово-морському інституту було вручено Бойовий Прапор.

У роки, що передували російсько-українській війні, інститут, який у 2009 році було реорганізовано в Академію ВМС, підгодовував тисячі спеціалістів різного профілю, багато хто з яких зробили блискучу військову кар’єру. І не лише в Україні – виш працював і з іноземними військовослужбовцями. В Севастополі навчалися 112 офіцерів збройних сил Туркменістану, Пакистану, Греції, Китаю та В’єтнаму.

Кардинальних змін життя навчального закладу зазнало після початку збройної агресії нацистської росії. На початку 2014 року ворог вторгся до українського Криму та заблокував військові частини, зокрема Академію ВМС України. Весь світ тоді облетіли кадри з севастопольського вишу, курсанти якого відмовилися зраджувати військовій присязі та, знаходячись під прицілом окупантів, беззбройні, виконали національний гімн України. В пресі їх назвали «вірними» – і це почесне звання вони носять до сих пір, вже ставши офіцерами.

4 квітня 2014 року 103 курсанти Академії разом із третиною командного й викладацького складу передислокувалися до Одеси, де їх з радістю зустріли містяни та побратими з Військової академії.

В подальшому виш зазнав кілька реорганізацій. З початку він функціонував як факультет Одеської національної морської академії, а з 13 липня 2016 року до сьогодні – як Інститут Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія».

24 серпня 2016 року, під час параду на честь Дня Незалежності України, Міністр оборони України вручив т.в.о. начальника Інституту капітану першого рангу Ростиславу Шарову Бойовий Прапор частини.

Перший випуск офіцерів в новому місці постійної дислокації відбувся 27 червня 2014 року – це були ті самі «вірні». А останні учасники подій в Севастополі отримали офіцерські погони та кортики у лютому 2019 року. Серед них були Владислав Костишин та Богдан Головаш, які потрапили у полон до росіян, виконуючи завдання в складі команд катерної групи біля берегів окупованого Кримського півострова.

В цей період командування Військово-морських сил пішло на безпрецедентний крок і в порядку експерименту зробило ставку на офіцерську молодь – найкращі випускники отримали під командування одиниці флоту, зокрема нові малі броньовані катери проекту 58155 «Гюрза-М» (а згодом й патрульні катери типу Island).

І це повністю виправдало себе: командири виконали свій військовий обов’язок і проявили справжній героїзм під час страшних подій початку повномасштабного вторгнення російської федерації.

Наприклад, 26 лютого 2022 року патрульні катера «Слов’янськ» та «Старобільск» під командуванням випускників вишу капитан-лейтенантів Даміра Ауліна та Павла Гладченка у тісній взаємодії з водолазним судном «Почаїв» забезпечили виконання комплексу заходів та маневрів нестандартного характеру (деякі не мають аналогів у світовій військово-морській історії), що дозволило не допустити висадку морського десанту у чорноморській операційній зоні.

На жаль, під час цієї операції «Слов’янськ» було вражено протикорабельною ракетою повітряного базування. Катер загинув. Капітан-лейтенант Аулін та частина його команди рахуються безвісті зниклими.

За цей подвиг офіцери отримали ордени «За Мужність» III ступені.

Випускники Інституту лейтенанти Владислав Дідюк, Максим Ліщук, капітани 3 рангу Олексій Харченко та Іван Долгих удостоєні ордену «За Мужність» за постановку мін в особливо небезпечних умовах плавання при безпосередньої близькості ворожих кораблів та авіації. Це теж було необхідно для зриву висадки ворожого десанту.

Ще один лицар ордену «За Мужність» – капітан 3 рангу Василь Огаренко. В короткий час організував роботу командного пункту середнього десантного корабля «Юрій Олефіренко», який виконував нестандартні для нього завдання, зокрема з мінування визначених районів Чорного моря, а також з нанесення ударів системою залпового вогню БМ-21, що було встановлено на палубі (ще одне унікальне рішення українських військових моряків).

Кап-3 Огаренко відпрацював дії розрахунків й у квітні-травні 2022 року 14 разів приймав участь у здійсненні вогневого ураження берегових цілей.

Сьогодні Інститут Військово-Морських Сил продовжує активно розвиватися, попри деякі проблеми з матеріально-технічною базою та іншим, що пов’язане із необхідністю використовувати фонди Національного університету «Одеська морська академія».

З’явилися нові напрями підготовки офіцерського складу, зокрема виш знову почав випускати спеціалістів з експлуатації берегових протикорабельних ракетних комплексів, і вони вже проявили себе, приймаючи участь у знищенні флагмана російського чорноморського флоту – крейсера «Москва».

Багато уваги приділяється підготовці майстрів водолазної справи.

Інститут має намір відкрити окрему спеціалізацію – «застосування безекіпажних морських апаратів». Йдеться як про техніку, що призначена для проведення аварійно-пошукових робіт та робіт з розмінування, так й про ударні дрони, які Сили оборони України застосовують зараз для відсічі збройної агресії путінської росії.

Навчальний процес в вищому навчальному закладі неможливий без сучасних тренажерів – наприклад, навігаційних та машинних симуляторів.

Поглиблюється співробітництво з партнерами – військово-морськими академіями країн НАТО, зокрема Великої Британії, Італії, Румунії, Польщі, Болгарія. Курсанти одеського інституту регулярно проходять практику на іноземних кораблях, вивчають організаційні засади, структуру та стандарти Північноатлантичного Альянсу, поглиблюють знання англійської мови – до речі, лінгвістична підготовка завжди була тут на висоті.

Найкращим випускникам Інституту ВМС, які практикувалися на кораблях італійського флоту (Marina Militare), вручають офіцерські кортики цієї держави.

2019 року Інститут вперше відкрив свої двері для дівчат.

21 серпня 2021 року Головнокомандувач Збройних Сил України Валерій Залужний затвердив малюнок нарукавного знака Інституту ВМС.

Зараз Інститут націлений на підготовку військово-морських офіцерів – лідерів нового типу, здатних до ефективних та адаптивних дій в складних, небезпечних, непередбачених ситуаціях, в умовах граничних напружень всіх фізичних та емоційних сил.

В планах – реорганізація Інституту в повноцінну Військово-Морську Академію, яка стане сучасним навчальним та науковим центром, з кількома факультетами, науково-дослідним центром, бібліотекою, великим та комфортним кампусом, та буде в змозі задовольнити всі потреби національного флоту в кваліфікованих та мотивованих кадрах, наукових розробках тощо.