13 грудня 1917 року в Бахчисараї на Курултаї проголошено створення Кримської Народної Республіки (Qırım Halq Cumhuriyeti).
У квітні 1917 р. в Сімферополі був скликаний З’їзд мусульман Криму, який обрав Мусульманський виконавчий комітет (Мусвиконком), на чолі із Н.Челебіджіханом. Російський Тимчасовий уряд визнає Мусвиконком як орган національно-культурної автономії кримських татар. До сфери його відання переходять політична діяльність, культура, релігійні справи, економіка, податки, створюється вертикаль влади з мусульманських міських і сільських комітетів і уповноважених. У липні 1917 р. створенюється перша кримськотатарська політична партія «Milliy Firqa» («Національна партія»), програма якої передбачала скликання парламенту і проголошення у Криму народної республіки. У другій половині липня 1917 р. до Києва прибули керівники Мусвиконкому Д. Сейдамет і А. Озенбашли, які провели зустрічі з головою УЦР М. Грушевським, секретарем міжнаціональних справ О. Шульгиним, головою Генерального секретаріату В. Винниченком. Так само, як Центральна Рада домагалася українізації військ, Мусвиконком став підпорядкувати собі частини, в яких служили переважно кримські татари. 01-02.10.1917 Мусвиконком провів з’їзд представників кримськотатарських організацій, на якому за пропозицією Н. Челебіджихана одноголосно було прийнято рішення про скликання Курултаю. Згідно спеціально прийнятому Мусвиконкомом закону у п’яти округах були проведені вибори, на яких на Курултай були обрані 76 делегатів, у тому числі 4 жінки, що стало першим в ісламських народах прикладом реалізації виборчих прав жінок. У цей же час 20-23 листопада (3-6 грудня) в Сімферополі відбувся з’їзд земств і міських дум, що створив «тимчасовий вищий орган губернської влади» — Раду народних представників. З’їзд, на якому представники корінних народів Криму (22 делегати) та українського населення (30 делегатів) опинилися в меншості, висловився за збереження Криму у складі Росії. Напередодні скликання Курултаю Мусвиконком виступив із відозвою «Про владу в Криму», в якій заявив, що перебирає ініціативу створення автономії без гегемонії якоїсь народності над іншою і під гаслом «Крим для кримчан». Засідання Курултаю розпочалися 09.12.1917 у Залі суду Ханського палацу в Бахчисараї, його головою був обраний Асан Сабрі Айвазов. Курултай 13.12.1917 проголосив Кримську Народну Республіку – першу в світі мусульманську республіку, 14.12.1917 затвердив державну символіку та ухвалив «Кримськотатарські основні закони», першу Конституцію Криму, яка передбачала реалізацію кримськотатарським народом права на національне самовизначення і самоврядування шляхом створення парламенту, обраного на вільних, прямих, рівних виборах таємним голосуванням, скасування звань та станів, проголосила рівність усіх громадян незалежно від їхньої національності або віри та рівноправність жінок і чоловіків. 18.12.1917 Курултай сформував національний уряд — Директорію — у складі п’яти директорів (міністрів): голова Ради та директор юстиції Н.Челебіджіхан, директор з зовнішніх та військових справ Д. Сейдамет, директор фінансів та вакуфів С. Хаттатов, директор у справах релігії А. Шукрі, директор народної просвіти І. Озенбашли. Спираючись на попередні домовленості, Українська Центральна Рада визнає це державне утворення та її уряд, а кримськотатарська Директорія засудила агресію радянської Росії проти УНР. Курултай не ставив за мету встановлення виключно татарської влади на півострові, не заперечував проти верховенства влади Ради народних представників, що сформувалася в Сімферополі 20.11.1917 на противагу більшовикам. Майбутнє Криму повинно було визначитися на Установчих зборах. Петроградський Совнарком не визнав ані Кримської Народної Республіки, ані її Директорії. За його вказівкою кримські більшовики у ніч на 16.12.1917 захопили Севастополь та розігнали там раду робітничих, матроських і солдатських депутатів. Натомість був створений військово-революційний комітет, під керівництвом якого червоні загони почали наступ на інші міста Криму, де розгорнули масовий терор. Для оборони Криму від більшовиків Директорія та Рада народних представників, що об’єднала всі національні громади Криму, 19.12.1917 створили об’єднаний Кримський штаб, якому підпорядкували два кінні та один піхотний кримськотатарські полки, а також українські та російські загони загальною кількістю близько тисячі осіб. Упродовж січня вони билися проти загонів більшовиків та анархістів, які були краще озброєними і набагато переважали їх чисельно. Н.Челебіджихан, який намагався домовитися з більшовиками про припинення бойових дій, під час перемовин у Сімферополі був заарештований, перевезений літаком до в’язниці у Севастополі і там розстріляний 23.02.1918. Наприкінці січня 1918 р. більшовики захопили увесь Крим, оголосили про розпуск Курултаю і Ради народних представників та влаштували на півострові масовий терор, який супроводжувався погромами кримськотатарських селищ, а 19 і 21 березня 1918 р. проголосили створення Соціалістичної Радянської Республіки Тавриди.