15 грудня 1919 року в м. Енсонія (штат Коннектикут, США) в родині українських емігрантів народився Семуель Яскілка — видатний військовий діяч, чотиризірковий генерал, заступник командувача корпусу морської піхоти США (1975-1979 рр.)
У травні 1942 р. закінчив Університет штату Коннектикут, отримавши ступінь бакалавра наук у галузі управління підприємницькою діяльністю. 26.09.1942 у званні другого лейтенанта був призначений до Корпусу морський піхоти США. У 1942-1943 рр. навчався у школі офіцерів морської піхоти у Квантико (штат Вірджинія), морській школі у Портсмуті (штат Вірджинія), після успішного завершення навчання призначений до бойових частин морської піхоти. На борту корабля «Прінстон» (CVL-23) брав участь у битві за Тараву, операціях на островах Гілберта, Маршаллових островах, у рейдах на Палау, Яп, Уліті, Волей, у Маріанській операції, операції Західних Каролінських островів, та битві у затоці Лейті. Після повернення до США призначений на посаду інструктора штабної роти батальйону військових лідерів бази Кемп-Пендлтон у Каліфорнії де служив до серпня 1945 р. З вересня 1945 р. до травня 1947 р. служив у підрозділах рекрутування у Манчестері (штат Нью-Гемпшир) та у Філадельфії (штат Пенсільванія). У січні 1948 р. закінчив школу морського десанту у Квантико та став командиром загону морській піхоти у Порт-Ліотей (зараз — Кентіра) у Марокко. У вересні 1949 р. призначений до першої дивізії морської піхоти США, де служив заступником командира батальйону, командиром роти E 2-го батальйону п’ятого полку морської піхоти, командував першою хвилею десанту морських піхотинців на «Червоний берег» 15.09.1950 під час десанту у Інчхон. За героїзм у бойових діях у Кореї отримав дві Срібні зірки та Бронзову зірку за хоробрість. З лютого 1952 р. служив у штабі морської піхоти. У липні 1954 р. переведений до бази Кемп-Пендлтон, для служби як оперативний офіцер. Після завершення старшого курсу школи морського десантну в червні 1957 р. прослужив три роки помічником офіцера операцій і планування (G-3) Флотських сил морської піхоти Тихого океану. В липні 1960 р. повернувся до Квантико і служив інструктором старшого курсу. У липні 1963 р. призначений заступником командиру 3 полку 3 дивізії морської піхоти, у подальшому – помічником начальника штабу експедиційної бригади СЕАТО. Після повернення до США служив у Об’єднаному комітеті начальників штабів. З серпня 1966 р. служив у штабі Корпусу морської піхоти. З лютого 1969 р. бере участь у бойових діях у Південному В’єтнамі на посаді помічника командира 1 дивізії морської піхоти, командує оперативною групою «Янкі». Нагороджений медаллю «За видатну службу» у В’єтнамі. З серпня 1970 р. – директор коледжу командування та штабу у Квантико, у подальшому – заступник директора з розвитку Центру розвитку. У серпні 1972 р. призначений помічником начальника штабу (G-1) морської піхоти. З липня 1973 р. – командир Другої дивізії морської піхоти (Кемп-Лежун), з 1974 р. – заступник начальника штабу морської піхоти, з липня 1975 р. – помічник командувача Корпусу морської піхоти. Вийшов у відставку 30.06.1978 р., пішов з життя 15.01.2012.