06 квітня 1783 року близько тисячі українських козаків, які вціліли під час розгрому Запорізької Січі і проживали на території сучасних південних областей України, офіційно взяли на військову службу Російській Імперії, як «вірних козаків». Їх отаманом став військовий осавул Сидір Білий, а його помічником — колишній суддя Війська Запорозького Антін Головатий. Розділятися військо мало на кінне, піхоту та флотилію, яка стала основою Лиманської флотилії «малого моря» і Чорноморської флотилії «великого моря». На той час у Херсоні для майбутнього Чорноморського флоту організовувалося будівництво нового покоління великих вітрильних кораблів — корветів, фрегатів та лінійних. Будувалися кораблі для козацького флоту і на Хортиці. «А матросов на Черноморский флот набирать из крестьян полуденной Малоросии как извечных мореходов и победителей над неприятелем», — вимагав у своїх реляціях князь Потьомкін. Сидір Білий із побратимами – запорожцями брав участь у будівництві флоту, займався комплектуванням екіпажів та їхньою підготовкою, що стало основою майбутніх морських перемог козацької Лиманської флотилії.

Ілюстрації з книг М. Мамчака «Україна: шлях до моря. Історія Українського флоту»,  Гриценка І.В. «Український державний флот в 1917-1919рр.: історія його становлення, військово-політичної боротьби та занепаду»