08-09  квітня 1994 року в Одесі відбулося силове протистояння, пов’язане із викраденням представниками гідрографічної служби ЧФ радіонавігаційного обладнання західної частини Чорного моря. Цей епізод детально описаний у книзі «Військово-Морські Сили України: минуле і майбутнє» командувача ВМС України віце-адмірала В.Безкоровайного, який безпосередньо командував припиненням протиправних дій російських військових в Одесі. Слід згадати, що до 1994 року командування ЧФ вміло застосовувало правові колізії навколо нерозділеного флоту. Зокрема, використовуючи прапор ВМФ СРСР безперешкодно заводили судна забезпечення у порти України, а після виходу з наших територіальних вод на них піднімали прапор ВМФ РФ, що дозволяло прибувати до іноземних портів. На початку квітня 1994 року до Практичної гавані Одеси зайшло гідрографічне судно «Челекен», яке слідувало з Болгарії, імовірно з вантажем контрабандного цукру. Особовим складом 318 дивізіону консервації ЧФ, що тоді був розташований в Одесі, на судно було завантажено радіонавігаційне обладнання, яке було демонтовано і готувалося до вивезення до Росії. Ці дії фактично руйнували систему безпечного мореплавства західною частиною Чорного моря. Отримавши відповідну інформацію від старшого морського начальника Одеси капітана 1 рангу В.Орлова, віце-адмірал В.Безкоровайний доповів Міністру оборони України В.Радецькому та отримав розпорядження оглянути судно. На «Челекен» прибули українські прикордонники і митники, але російські військовослужбовці загрожуючи зброєю завадили виконанню ними визначених процедур. Екіпаж судна на палубі обрубав швартові та вийшов у море. О 06.00 09.04.1994 на перехоплення судна-порушника було відправлено українські прикордонні катери, у повітря піднято 4 штурмовики. У відповідь назустріч вирушила корабельна ударна група ЧФ. Збройного зіткнення вдалося уникнути, вже в Севастополі судно було доглянуто, але командування ЧФ виграло час на перевантаження вантажу і укриття доказів злочину. Заступника командувача ЧФ адмірала ЧФ П.Святашова, який керував незаконними діями, було звільнено зі служби, але незабаром обрано до Державної Думи РФ, де він став черговим політичним рупором антиукраїнської політики. Непокора українській владі отримала жорстку оцінку. За фактом інциденту українською прокуратурою було порушено кримінальну справу, безпрецедентним рішенням Кабінету Міністрів України 09.04.1994 318 дивізіон ЧФ було розформовано, а його 80 військовослужбовців в ніч на 10.04.1994 українськими військовими за санкцією правоохоронних органів були обеззброєні і доставлені для допиту до прокуратури. Військовослужбовці-росіяни з родинами потягом були відправлені до Росії, а матроси-українці отримали посади і продовжили службу у лавах національних ВМС.