10 квітня 1622 року помер Гетьман України Петро Конашевич Сагайдачний, славетний флотоводець України козацької доби, блискучий майстер десантних операцій.

Народився в селі Кульчиці (нині Самбірського району Львівської області), достовірних відомостей щодо дати народження немає, у різних джерелах вказується час від 1550 р. до 1582 р. Навчався в Острозькій школі на Волині. Наприкінці XVI сторіччя (імовірно у 1598 р.) приєднався до Війська Запорозького, де як вправний лучник отримує прізвисько «Сагайдачний». Бере участь у молдавсько-волоській військовій кампанії, польсько-шведській війні, походах проти османів та татар, морських походах на Перекоп, Очаків, Кілію, Білгород,  Ізмаїл, Гьозлів, Бабадаг, Варну, Месембрій. На початку липня 1616 р. отримує гетьманську булаву, разом із 6-ма тисячами козаків на 120—150 чайках вирушає у морський похід, 22.07.1616 взяв Кафу. Восени 1616 р. спалив османський флот (26 галер) поблизу Мінери, несподіваним штурмом узяв Трапезунд. При поверненні додому в битві на рейді Синопа розгромив ескадру адмірала Ціколі-паші, потопивши 3 великі кораблі та декілька менших. Після цієї перемоги атакував Стамбул, захопив полонених і спалив половину міста. За результатами цих походів встановив повне панування козаків у Чорному морі. У 1617 р. вступає у війну з Московією на боці Речі Посполитої, козацьке військо захопило Оскол та атакує Воронеж, проте царські війська витіснили запорожців із московської території. Невдалий похід на Московщину коштував Сагайдачному гетьманської булави, до командування запорожцями він повертається через рік. У другій половині червня 1618 р. 6 полків козацького війська під проводом Конашевича вирушили до Москви, 7 липня беруть Лівни, 16 липня – Єлець. У липні-серпні відправляє М.Дорошенка на чолі 10000-го загону у рейд по Рязанщині. Його війська захопити Лебедян, Скопин, Данков, Ряжськ, Переяславля-Рязанський, Песочню, Сапожок та Шацьк. Форсувавши у вересні Оку знову об’єднаним військом, у битві в районі Донського монастиря змушує рятуватися втечею московське військо на чолі з В.Бутурліним. 8 жовтня поблизу Тушино запорожці об’єдналися з силами польського королевича Владислава та  розпочали наступ на Москву, взявши місто в облогу. Тим часом окремі загони запорожців продовжували атакувати московські міста, розорюючи Ярославський та Вологодський повіти, підриваючи економічні ресурси держави. Під тиском поляків і козаків 11.12.1618 укладено Деулінське перемир’я, за яким  Річ Посполита отримала білоруські й українські землі, які до того були під владою Москви — Смоленську, Чернігівську та Новгород-Сіверську, а козацьке військо повернулось додому, по прибутті до Києва П.Сагайдачний прийняв титул «гетьмана України». У 1619 р. Сагайдачний повів козацьке військо на Крим. Поблизу Перекопа  розгромив 8-тисячне військо хана Джанібек-Гірея, визволив з неволі бранців-християн. Особливо виразно військовий хист гетьмана Сагайдачного проявився у 1621 р. під час Хотинської війни, яка закінчилися підписанням угоди 9.10.1621, за якою кордон між Річчю Посполитою та Османською імперією встановили по річці Дністер; Османській імперії та Кримському ханству заборонялось здійснювати набіги на українські та польські землі а запорожцям заборонялось здійснювати походи на Крим і Османську імперію. Таким чином Османську імперію змушено відмовитись від планів завоювання Європи, а Хотинська битва стала для Сагайдачного зенітом його слави як полководця. Гетьман Сагайдачний з тріумфом повертається до Києва, де сприяв оновленню церков, будівництву нової у Флорівському монастирі, підтримував Львівську братську школу. 10.04.1622 помер після ускладнень вогнепального поранення руки, яке отримав у битві під Хотином, похований у Богоявленському соборі Київського Братського монастиря, який було знищено у 1935 р. П.Сагайдачний увійшов в історію як формувач національної української спільноти з визначеними географічними кордонами,  політик та дипломат, організатор унікальної паланково-курінної системи побудови Запорозької Січі, видатний полоковдець, що запровадив стратегію і тактику ведення бойових дій в умовах чисельної переваги противника за рахунок швидкого і несподіваного маневру, і флотоводець, який здобув перемоги над трьома флотиліями турецького флоту, а козацький флот під його керівництвом домінував у Чорному морі. Ім’ям П.Сагайдачного названі вулиці в Києві, Харкові, Дніпрі, Львові, Івано-Франківську, Кропивницькому, Кривому Розі, Луцьку, Чернівцях, Вінниці, Рівному і Тернополі. Пам’ятники встановлені під стінами Хотинської фортеці, в селі Кульчиці, у Києві на Подолі. Встановлений у Севастополі у 2008 р. пам’ятник П.Сагайдачному демонтований російськими окупантами 25.04. 2014 та встановлений у Харкові. Ім’я П.Сагайдачного присвоєне Національній академії сухопутних військ та іншім навчальним закладам, флагману ВМС ЗС України фрегату «Гетьман Сагайдачний».