У квітні 1616 року козацька флотилія отамана Василя Стрілковського  розгромила турецьку ескадру з 7 галер за 70 кілометрів від Стамбула.

Достовірні відомості про місце й дату народження В.Стрілковського відсутні. У 1590-х роках відзначився у походах запорожців. У 1616 р. обирається гетьманом. Наприкінці квітня — на початку травня запорожці у кількості 2-2,5 тис. осіб на чолі з В.Стрілковським здійснили похід на османські міста, було взято Варну та Місіврі (поблизу Стамбула). За 70 км від османської столиці вони розпочали пустошити узбережжя. Султан Ахмед I відрядив на них 7 галер, з якими запорожці вступили в бій й здобули перемогу, одну з галер вдалося захопити. Водночас гетьман відправив загін з 3 тис. запорожців, який, об’єднавшись у морі з 700 донськими козаками, напав на турецьких купців. По поверненню на Січ розпочав перемовини з посланцями Війська Донського Дружиною Трубніковим та Іваном Слєповим щодо спільних дій задля захоплення фортеці Азов, для цього відправив 300 запорожців, які почали готувати табір для основного війська. Проте незабаром В.Стрілковського було позбавлено посади, замість нього гетьманом знову стає П.Сагайдачний. Того ж року брав участь у поході на Кафу, де в багато в чому сприяв успіху козаків над тамтешньою турецькою залогою. У 1618 р. як рядовий козак був учасником походу гетьмана Сагайдачного на Москву, після відходу основних сил з Московського царства у складі полку Ждана Коншина залишився на московській службі. Подальша доля невідома.