18 травня 1886 року на верфях заводу РОПіТ у Севастополі був закладений канонерський човен «Кубанець» (з 1918 р. – «Запорожець», з 1921 р. – «Червоний кубанець»), протягом 1917-1918 років входив до складу військово-морських сил УНР та Української держави. Основні характеристики: водотоннажність 1280 тон, довжина 67,2 м, ширина 12 м, швидкість 13 вузлів, екіпаж 180 (після 1914 – 137) осіб, озброєння: гармати 2х1 203-мм, 1 — 152-мм, 6х47-мм, 1х37 мм, після переозброєння: 2х1 — 152-мм, 1х120-мм, 2х1 75-мм/50 гармат Кане і 4х1 47-мм гармати, 2х1 7,62-мм кулемети. Зарахований до списків кораблів ЧФ 30.01.1886, закладений 18.05.1886, спущений на воду 09.04.1887, в строю з квітня 1888 року. Входив до складу Практичної ескадри Чорного моря та Середземноморську ескадру. З 1901 р. використовувався як навчальне судно, у 1908 р. відвідав Єрусалим. У 1912 р. переозброєний та відремонтований. Під час Першої світової війни входив до складу флотилії берегової оборони, деякий час базувався в Батумі. 29.10.1914 брав участь у відбитті нападу османських есмінців «Гайрет» і «Муавенет» на Одесу. У жовтня-грудні 1914 р. забезпечує постановку мінних загороджень на лінії Одеса-Очаків. Брав участь у Трапезундській операції, операції зі здобуття порту Різе. У 1916 р. зарахований до складу Дунайської флотилії та вів бойові дії, прикриваючи вогнем розташування румунських та російських військ. 12 жовтня та 15 листопада 1917 р на кораблі на один день було піднято національні українські прапори та стеньгові сигнали «Хай живе вільна Україна». 18.01.1918 в Одесі захоплений більшовиками. Після витіснення радянських військ, на початку березня став одним з перших кораблів відродженого українського флоту. У липні 1918 р. увійшов до складу Одеської бригади тралення, яка протягом місяця виконала успішне бойове тралення одеського рейду, після чого був переданий у розпорядження гардемаринського відділу морського міністерства, ставши першим українським навчальним воєнно-морським кораблем. 17.09.1918 наказом 375/160 по Головному Морському Штабу отримав назву «Запорожець». У грудні 1918 р. захоплений військами Антанти, в недієздатному стані виведений та поставлений на якір в Тендровській затоці, у квітні 1919 р. переданий до складу т.зв. «Морських сил півдня Росії». 23.08.1920 при евакуації з Темрюка затоплений відступаючими білогвардійцями. У 1921 р. був піднятий більшовиками, перейменований на «Червоного Кубанця», бойові завдання не виконував. У 1939 корабель здано на металобрухт, після 1945 р. розібраний на метал.