20 травня 1905 року до складу ЧФ уведений броненосець «Князь Потьомкін-Таврійський» (з 12.10.1905 – «Пантелеймон», з 13.04.1917 — «Потьомкін-Таврійський», з 11.05.1917 — «Борець за свободу»). Більшість екіпажу складали українці. У 1905 р. на кораблі повстав екіпаж під проводом Г.Вакуленчука та П.Матюшенка. Восени 1917 р. та 29 квітня 1918 р. разом з іншими кораблями Чорноморського флоту піднімав український прапор. За часів Української держави входив до Українського військово-морського флоту.
Основні характеристики: водотоннажність 13 500 тон, довжина 115,4 м, ширина 22,2 м, осадка 8,4 м, швидкість 16,9 вузли, екіпаж – 28 офіцерів і 788 матросів, озброєння: 2×2×305 мм гармати, 16×152 мм гармати, 14×75 мм гармати, 2×63 мм, 6×47 мм, 2×37 мм.
Закладений у вересні 1898 р. на верфі ЧСЗ в Миколаєві. Спущений на воду у вересні 1900 р. 21.06.1902 перейшов до Севастополя для добудови та доозброєння. 27.06.1905 на броненосці спалахнуло повстання моряків, приводом для якого став наказ командира про розправу з 30 матросами, що відмовилися їсти борщ із зіпсованим м’ясом. Організатором і першим керівником повстання став уродженець Житомира артилерійський унтер-офіцер Г.Вакуленчук, повстання почалось з його заклику українською мовою: «Та доки ж ми будемо рабами!» Вбитого Г.Вакуленчука перенесли на берег в Одесу, що спричинило масові протести. На придушення повстання командування ЧФ 16.06.1905 послало дві ескадри. Але панцерник «Георгій Побідоносець» приєднався до повстання, 4 броненосці відійшли на рейд, а команда «Потьомкіна» повела корабель, разом з міноносцем № 267, до Констанці, де був інтернований урядом Румунії, а 14.07.1905 повернутий Росії та відбуксирований до Севастополя. Після повстання перейменований у «Св. Пантелеймон», брав участь в Севастопольському повстанні в листопаді 1905 року, бойових діях під час Першої світової війни, зокрема у Трапезундській наступальній операції 05.02-18.04.1916. У 1917 р. на броненосці, як і на більшості кораблів ЧФ, були утворені українські організації. Український прапор був піднятий восени 1917 р., тоді ж корабель одержав назву «Борець за свободу». 29 квітня 1918 р. на броненосці, як і на всіх кораблях та фортецях ЧФ, було піднято українські прапори, у 1918 р корабель належав до Українського ВМФ. Наприкінці 1918-го захоплений англійцями. 29.04.1919 увійшов до складу Червоного флоту УСРР. 24.06.1919 відвойований військами Добровольчої армії Росії. 15.11.1920 повернутий до складу РККФ. У 1923 р. розібраний на металобрухт. 21.11.1925 року виключений із списків кораблів флоту.
Ілюстрації з мережі Інтернет