20 травня 1918 року адмірал Покровський домігся від німецького командування повернення під український прапор трьох кораблів, які до Першої світової війни були мобілізовані до Чорноморського флоту. Гідрокрейсери «Авіатор», та «Республіканець», військово-госпітальне судно «Петро Великий» були роззброєні та повернуті до українського торгового флоту. Пізніше, до кінця липня 1918 року таким чином під український прапор було повернуто більше 10 мобілізованих раніше суден цивільних власників, які за часів Гетьманату забезпечували цивільне судноплавство Чорним морем під прапором Української держави.
Пасажирський пароплав «Імператор Олександр ІІI» побудований 1913–1914 року у Великій Британії компанією «Denny Broth Dumbarton» для компанії «РОПіТ». У 1915 р. мобілізований, переобладнаний у гідрокрейсер (встановлено шість 120-мм гармат, дві 57-мм гармати та 2 кулемети, міг брати на борт 8 гідролітаків типу М-5), перейменований на «Імператор Олександр I» та увійшов до складу Чорноморського флоту. Брав активну участь у бойових діях поблизу турецького узбережжя, Босфору, Варни. За часів національно-визвольних змагань 1917–1918 років гідрокрейсер перейменовано на «Республіканець» (11.05.1917), входив до складу Українських військово-морських сил, пізніше – Українського торгівельного флоту. У 1919–1920 рр. знаходився у фрахті французького уряду, в 1921 р. продано французькій компанії «Messageries Maritimes» та перейменовано у «Ламартін» («Lamartine»), до 1938 р. виконував рейси Середземним морем. У 1939 р. переведений до Індокитаю та перейменований у «Кай Діні» («Khai Dinh»). Затонув 22.11.1942 під час авіанальоту літаків ВПС США.
Пасажирський пароплав «Імператор Петро Великий» побудований 1913 р. у Великій Британії компанією «John Brown & Company» для російської компанії мореплавства і торгівлі «РОПіТ». У 1914 −1915 роках експлуатувався як комерційне судно. В 1915 році пароплав було мобілізовано та модернізовано (встановлено шість 120/45-мм гармат, дві 57-мм гармати та два 7,62-мм кулемети, міг приймати на борт 7-8 гідролітаків). Брав участь у бойових діях поблизу румунського, болгарського та турецького узбережжя, операції по блокуванню Босфору, атаках на Зунгулдаг, Трапезундській та інших військових операціях ЧФ. 11.05.1917 гідрокрейсер було перейменовано на «Авіатор», входив до складу Українських військово-морських сил, пізніше – Українського торгівельного флоту. У 1919—1920 рр. належав французькому уряду. В 1921 р. пароплав було продано французькій компанії «Messageries Maritimes» та перейменовано у «Пьер Лоті» («Pierre Loti»). До 1936 року здійснював рейси Середземним морем. У 1936 р. здійснив перехід до Сіднею. У 1940 р. перейшов від контроль французького руху Опору, та був наданий в управління компанії «Blue Funnel Line». У грудні 1942 року зазнав аварії та був затоплений на переході Лаос-Ліберія поблизу Габону.
Вантажно-пасажирський пароплав «Імператор Микола І» побудований 1913 р. у Великій Британії компанією «John Brown & Company» для компанії «РОПіТ». До 1914 року ходив за маршрутом Одеса – Константинополь – Пірей – Смирна – Олександрія. Восени 1914 року мобілізований, озброєний та у якості госпітального судна включений до складу ЧФ, забезпечував бойові дії флоту. У 1918 році увійшов до складу Українського флоту, у 1919 зафрахтований французькою компанією, 17.02.1920 під час рейсу з Варни до Одеси в районі північніше мису Кілікрія підірвався на міні, за 28 годин затонув. У 1938 році піднятий і відбуксований до Одеси на капітальний ремонт, який не був завершений. У липні 1941 року затоплений в Одеському порту, у 1943 році піднятий німцями і переведений до румунського порту Галац, у 1944 після вигнання нацистів повернутий до СРСР. Відремонтований в Східній Німеччині, з 1953 р. пойменований на «Якутія», використовувався у Далекосхідному морському пароплавстві у якості вантажно-пасажирського пароплава, з 1975 р. – як готель «Морська-2». У 1987 р. проданий на метал у Південну Корею.
Ілюстрації з книги Гриценка І.В. «Український державний флот в 1917-1919рр.: історія його становлення, військово-політичної боротьби та занепаду», мережі Інтернет