16 липня 1918 року Гетьман П.Скоропадський затвердив закон про Військово-Морський прапор України, який став основою сучасного Військово-Морського Прапора Збройних Сил України.

Прапор ВМС України доби Гетьманату 1918 року мав такий вигляд: “Білий прапор з рівним синім хрестом, який ділить прапор на 4 рівних частини. Відступивши на 1/8 ширини хреста, проходить коло нього такої ж ширини (теж 1/8 ширини хреста) синя смужка, крім тих його боків, які прилягають до крижа. В крижі ж теж, відступивши на 1/8 ширини хреста від його боків, міститься національний прапор Держави (складений з блакитної і жовтої горизонтальних смуг), в центрі якого міститься золота печатка св. Володимира такої ж ширини, як хрест, і в 1,5 рази вища своєї ширини. Прапор шиється з матерії відповідного кольору, а печатка малюється бронзовою фарбою”. 18 липня 1918 року наказом №192/44 по Генеральному Морському штабу виконуючий обов’язки Міністра морських справ М. Максимов оголосив про затвердження Військово-морського прапору України і наказав його піднімати на кораблях і суднах флоту. На початку жовтня того ж року  вони були підняті на всіх кораблях і суднах флоту в Одесі.  Після повалення гетьманату наказом по Генеральному морському штабу 3 січня 1919 року № 10/1 Головний отаман військ і флоту УНР Симон Петлюра підтвердив легітимність раніше  прийнятого морського прапора, наказавши «вважати прапором Воєнної фльоти Української Народної Республіки прапор, затверджений 18 липня 1918 року».