22 жовтня 1878 року народився Вадим Михайлович Богомолець – генерал-хорунжий Української Держави, військово-морський юрист, військовий аташе УНР у Румунії.

Після закінчення юридичного факультету В.Богомолець викладає римське право студентам Харківського університету, займається юридичною практикою в Полтавському окружному суді. З 1904 до 1917 року обіймає посади в судових органах Чорноморського флоту від слідчого до помічника прокурора Севастопольського військово-морського суду, начальника Головної військово-морської судової управи Чорноморського флоту. Був одним з членів українського конспіративного гуртка «Кобзар» у Севастополі. З утворенням УНР присвятив себе створенню українського військового флоту. Навесні 1917 року увійшов до Української чорноморської громади Севастополя, де відповідав за агітаційно-пропагандистську роботу. Також увійшов до Українського генерального військового комітету, як юрисконсульт, брав участь у створенні Генерального секретарства морських справ. Разом з В.Савченко-Більським і М.Білинський розробляє «Тимчасовий закон про флот УНР», а також прапор військового флоту УНР. За Гетьманату — Головний військово-морський прокурор, очолював Головне військово-морське управління при морському міністерстві у Києві. Після повалення гетьмана Павла Скоропадського — військово-морський аташе УНР в Румунії в 1919 р. У 1922 р. емігрував до Туреччини, де приєднався до організації «Комітет спасіння України». Пішов з життя 19 квітня 1936 р. Похований у містечку Візен-Шалетт-сюр-Луан під Парижем.

Ілюстрації з мережі Інтернет